Загнітко Анатолій Панасович

Загнітко Анатолій Панасович
Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України,
Заслужений працівник освіти України, декан філологічного факультету,
професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології

Народився 14 жовтня 1954 р. в с. Кацмазів Жмеринського району Вінницької області. Уже зі шкільних років захоплювався рідним словом і вивченням іноземних мов.
Закінчив у 1977 р. Донецький державний університет за спеціальністю «Українська мова і література», тема дипломної роботи «Терміни в сучасній українській поезії». У цій праці Анатолій Загнітко досліджує явища детермінологізації в поетичному тексті, функціонування вузькоспеціальних слів у неспеціальних текстових виявах і закономірності метафоризації цих одиниць.
Анатолій Загнітко з 1981 р. працює на кафедрі української мови Донецького університету. Захоплено студіював теоретичні питання лінгвістики. У 1986 р. закінчив Донецький державний університет за фахом «Історик. Викладач історії та суспільствознавства».

За підготовкою до лекцій

У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію «Співвідношення формально-граматичного і семантичного змісту в категорії роду іменників» в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ) (науковий керівник – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор І. Р. Вихованець, у руслі школи якого продовжує наукові дослідження). З 1990 р. по 1992 р. –докторант Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України – Інституту української мови НАН України. У 1992 р. захистив докторську дисертацію «Система і структура морфологічних категорій української мови (проблеми теорії)» в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ). Доцент кафедри української мови ДонДУ з 1990 р., професор цієї ж кафедри з 1994 р. Анатолій Панасович Загнітко очолив кафедру української мови ДонДУ у 1993 р. (з 2008 р. – кафедра української мови та прикладної лінгвістики).
З 1993 р. керує аспірантурою і докторантурою зі спеціальностей 10.02.01 «Українська мова», 10.02.15 «Загальне мовознавство», 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство». Під його керівництвом захистилися 7 докторів наук та 50 аспірантів. Дослідник спрямовує своїх учнів на розв’язання актуальних для науки й нашого сьогодення мовознавчих проблем.
У 1994–2010 рр. Анатолій Панасович очолював також кафедру української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (тепер – Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»), абсолютна більшість викладачів якої є випускниками його аспірантури і продовжують працювати в руслі його науково-лінгвістичної школи.
З ініціативи Анатолія Панасовича Загнітка була відкрита спеціальність «Прикладна лінгвістика» та створена унікальна модель навчання на цій спеціальності. Модель ґрунтується на двох основних напрямах – лінгвістика (українська та кілька іноземних мов) та інформатика, адже сучасне життя вже не мислиться без комп’ютерних навичок, а «Прикладна лінгвістика» орієнтована на практичне застосування здобутків теорії мови як основного коду людської взаємодії в різних сферах діяльності.

У колі щасливих випускників

Талановитий науковець часто виступає з проблемними доповідями на міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах, на всеукраїнських форумах. Він був активним учасником майже всіх Міжнародних конгресів україністів. Професора Анатолія Панасовича Загнітка неодноразово запрошували для читання фундаментальних та спеціальних курсів до низки провідних університетів України та вищих навчальних закладів зарубіжжя: Вроцлавського (Польща), Познанського (Польща), Ягеллонського (Польща), Брненського (Чехія), Московського (Росія), Бєлградського (Сербія) та інших університетів. Знані в Україні й у слов’янському світі його теоретичні студії з морфології, синтаксису, функціональної граматики, відмінкової граматики, лінгвістики тексту, синтаксичної поетики, контрастивної лінгвістики, словникарства, загального мовознавства, стилістики та культури мови.
З ініціативи Анатолія Панасовича започатковано і проведено I–Х Міжнародні «Граматичні читання», низку міжнародних та всеукраїнських конференцій з проблем державного статусу української мови, створено Центр граматичних досліджень і Центр теоретичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики разом з Українським мовно-інформаційним фондом НАН України, де регулярно проходять міжнародні та всеукраїнські граматичні семінари, створено Всеукраїнську асоціацію граматистів.
За науковою редакцією Анатолія Панасовича виходить фаховий збірник наукових праць кафедри української мови та прикладної лінгвістики філологічного факультету «Лінгвістичні студії», який, на думку багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, є одним із найкращих періодичних мовознавчих видань України. Засновані у 1994 р. «Лінгвістичні студії» є реферованим виданням, що охоплює власне статті, оглядові матеріали, рецензії на книги та інформаційні нотатки з усіх аспектів мов світу. Збірник виходить двічі на рік. У виданні, розрахованому на науковців, викладачів, аспірантів та студентів-філологів, розглядаються актуальні проблеми теорії мови, функціональної граматики, з’ясовуються напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, а також їхні функціональні вияви в тексті, виявляється специфіка творення ономастичних одиниць, встановлюються особливості функціональної семантики фразеологічних і лексичних одиниць, визначаються шляхи кодифікації граматичних норм сучасної української мови. Сьогодні «Лінгвістичні студії» здобули статус наукометричного видання.
Також Анатолій Панасович є членом редакційних колегій часописів «Українська мова» (Інститут української мови НАН України), «Світогляд» (НАН України), альманаху «Рідний край», низки наукових Вісників (Донецького національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Херсонського державного університету, Рівненського гуманітарного університету, Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» та інших), щорічників (разом 15), низки вісників зарубіжних університетів – Університету ім. Масарика (м. Брно, Чехія), Вроцлавського університету (м. Вроцлав, Польща), Воронезького державного університету (м. Воронеж, Росія), Познанського університету імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща) тощо; головним редактором Донецького вісника Наукового товариства ім. Т. Шевченка, серія «Мовознавство».

Водночас науковець активно досліджує проблеми граматичного ладу української та інших слов’янських, германських мов, приділяє увагу питанням текстової лінгвістики, тенденціям внутрішньомовної транспозиції, закономірностям ієрархії морфологічних і синтаксичних категорій, працює в галузі проблем функційної, ідеографічної, відмінкової, конструктивної, когнітивної граматики, активно опрацьовує питання філософії граматики. З ім’ям Анатолія Панасовича Загнітка пов’язана розбудова функціонально-семантичного напряму досліджень в українській лінгвістиці та формування донецької школи граматистів. Найприкметніші творчі досягнення цієї школи – вивчення типологічних характеристик морфологічних і синтаксичних категорій української та інших слов’янських та неслов’янських мов, мовних і мовленнєвих аспектів граматичних одиниць і нових явищ у граматичному ладі української мови. Автор більш ніж 700 наукових праць, 15 монографій, низки підручників, зокрема виданих у країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, та навчальних посібників.
Також за редакцією науковця вийшла низка інших збірників наукових праць у Донецькому національному університеті та інших вищих навчальних закладах України, Росії, Польщі, Чехії. За його редакцією побачили світ понад 30 посібників та довідників для учнів і вчителів шкіл. Більшість таких праць створені в межах науково-навчальних лабораторій та філій кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Їхнє відкриття ініціював Анатолій Панасович Загнітко.
Лінгвіст є членом Експертної ради з філології, журналістики і мистецтвознавства Міністерства освіти і науки України (з 1994 р.), членом двох спеціалізованих рад для захисту кандидатських і докторських дисертацій у Донецькому національному університеті (з 1998 р.), входить до складу Правописної Комісії при Кабінеті Міністрів України (з 1998 р.), був членом Експертної ради з мовознавства ВАК України (1998–2004 рр.), членом спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій у Дніпропетровському університеті (1994–1998 рр.), членом спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій у Таврійському національному університету імені В. І. Вернадського (2004–2010 рр.); членом Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (2008–2011 рр.).
Також науковець є співголовою двох міжнародних науково-дослідних проєктів із проблем 1) граматики слов’янських прийменників і 2) типології слов’янських предикатів, у якому беруть участь науковці Білорусі (Білоруський і Гродненський університети), Польщі (університет м. Ополе), Росії (Московський університет ім. М. Ломоносова), Болгарії (Великотирновський університет), Ірану, Іраку, Японії та ін. За результатами першого проєкту вийшов «Словник українських прийменників та їхніх еквівалентів» (2006 р.) та «Словник часток: матеріали і статті» (2012 р.), опубліковано монографію (за редакцією А. П. Загнітка), проведено 8 міжнародних наукових семінарів (опубліковано науковцем 50 наукових статей), сформовано корпус текстів та укладено базу даних тощо. Також вийшли матеріали до словника «Беларускія прыназоўнікі і іх аналагі. Граматыка рэальнага ўжывання. Матэрыялы да слоўніка: у 3-х ч.» (2008–2010 рр.) (упорядник М. Й. Конюшкевич) та «Русские предлоги и средства предложного типа: Материалы к функционально-грамматическому описанию реального употребления: кн. 1: Введение в объективную грамматику и лексикографию русских предложных единиц» / под общ. ред. М. В. Всеволодовой / Майя Владимировна Всеволодова, Ольга Владимировна Кукушкина, Анатолий Анатольевич Поликарпов. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2014. 304 с.
Анатолій Панасович Загнітко активно пропагує наукові знання серед громадськості: протягом більш ніж 15 років веде радіопередачу «Мово рідна, слово рідне…» на Донецькому радіо. За матеріалами випусків радіопередачі опубліковано низку науково-популярних праць. Одна з них – «Слово у душі – душа у слові» (Донецьк, 1997. 433 с.). Книга відтворює національно-мовні і культурно-мистецькі проблеми донецького краю. Водночас у книзі висвітлено особливості українських говорів Донеччини.
Нагороди. Відмінник освіти України (1995 р.). Лауреат нагороди ім. Ярослава Мудрого (2001 р.). Має Почесну грамоту ім. Президента НТШ Михайла Грушевського Наукового товариства ім. Шевченка в Америці (2002 р.), знак «Кращий викладач» Донецької облдержадміністрації (2003 р.), нагрудний знак «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України за успіхи в науковій та організаційній роботі (2007 р.) та Срібну ювілейну медаль «За особливі успіхи у науковій і педагогічній роботі» Донецької облради (2007 р.). 5 листопада 2008 р. удостоєний почесного звання Заслужений працівник освіти України, дійсний член НТШ (2011 р.), член-кореспондент НАН України (2012 р.). До того ж: член Національної спілки письменників України (2012 р.); член Національної спілки журналістів України (2011 р.). Відзначений премією ім. О. О. Потебні НАН України (2013 р.) за фундаментальну працю «Теоретична граматика української мови. Морфологія. Синтаксис» (Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. 992 с.). У жовтні 2018 року нагороджений орденом “За заслуги ІІІ ступеня”.
З жовтня 2015 р. очолює Вчену раду ДонНУ імені Василя Стуса.