ШЕНДРИК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ 
Доктор хімічних наук, професор, декан факультету хімії, біології і біотехнологій, Заслужений діяч науки і техніки України

Народився 08.03.1950 р. на хуторі Широкому Старобешівського району Сталінської області (нині – Донецька). Середню школу закінчив із золотою медаллю у 1967 р. З вересня 1967 р. по червень 1968 р. працював лаборантом фізичного кабінету СШ № 3 смт Комсомольське Донецької області.
З 1968 по 1973 р. навчався на хімічному факультеті Донецького державного університету за спеціальністю «Хімія». Після закінчення університету отримав кваліфікацію «Хімік. Викладач хімії». З серпня по листопад 1973 р. працював вчителем хімії і фізики у СШ № 6 м. Свердловськ Луганської області.
3 1973 по 1977 рр. навчався в аспірантурі Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка (ІнФОВ) НАН України під керівництвом академіка НАН України Кучера Романа Володимировича за спеціальністю «Хімічна фізика».
З травня 1974 р. по травень 1975 р. перебував на строковій службі в армії.
Кандидатську дисертацію за темою: «Жидкофазное окисле­ние бензиловых спиртов и хлористого бензила», спеціальність 02.00.04 «Фізична хімія», захистив у 1979 р., а докторську за темою «Кинетические модели жидкофазного окисления с участием короткоживущих молекулярных интермедиатов», спеціальність 02.00.04 «Фізична хімія» у 1996 р.
Науковий консультант докторської дисертації д-р хім. наук, проф. Й. О. Опейда.

                                                                                               З професором Й. О. Опейдою Вінниця 2017 р.

Вчені звання старшого наукового співробітника і професора кафедри біохімії присвоєно у 1988 і 2001 рр. відповідно.
З 1978 по 1998 рр. працював на посадах молодшого, старшого, провідного наукового співробітника ІнФОВ НАНУ.
З 1982 по 1998. рр виконував обов’язки заступника керівника відділу радикальних реакцій ІнФОВ НАНУ. За сумісництвом викладав на кафедрах фізичної хімії і біохімії в університеті cпецкурси з кінетики радикально-ланцюгових процесів окиснення, антиоксидантного захисту, фермента­тивної кінетики. Був керівником дипломних і курсових робіт студентів хімічного факультету у лабораторіях відділу радикальних реакцій ІнФОВ НАНУ.
У 1998 р. перейшов у штат ДонНУ на посаду професора кафедри біохімії (кафедра біохімії та фізичної хімії у 2017–2019 рр., кафедра біофізичної хімії і нанобіотехнологій з 01.09.2019 по 31.06.2021 рр., кафедра біофізичної хімії, фізики і педагогіки з 01.07.2021 р.).
У 2001, 2006 та 2012 рр. тричі поспіль обирався за конкурсом завідувачем кафедри біохімії.
У 2002, 2007, 2013 рр. обирався за конкурсом деканом хімічного факультету.
З 01.03.2018 р. по 01.09.2019 р. виконував обов’язки директора навчально-наукового інституту хімії.
З 01.09.2019 р. виконувач обов’язків декана факультету хімії, біології і біотехнологій.
2002–2012 рр. – член комісії, член президії, заступник голови комісії з хімії Науково-методичної ради МОН України.
2012–2014 рр. – голова комісії з хімії Науково-методичної ради МОН України.
2011–2014 рр. – член експертної ради з природничих та математичних наук ДАК України.
2016–2019 рр. член підкомісії 102 «Хімія» Науково-методичної комісії з біології, природничих наук та математики сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України.
3 2019 р. – член експертної комісії з «Хімії» Наукової ради МОН України.
З 2020 р. – експерт з наукової та науково-технічної експертизи проєктних пропозицій, поданих на конкурс до Національного фонду досліджень України.
Станом на 2021 р. загалом опубліковано понад 350 наукових праць, серед яких 111 статей, що реферовані у науково-метричній базі Google Scholar; 41 статтю надруковано у журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз SCOPUS, із них 7 у журналах, віднесених до першого (Q1) і другого (Q2) квартилів за класифікацією Journal Citation Reports або Scimag.
Отримано 3 патенти, 5 його аспірантів захистили кандидатські дисертації й одну дисертацію доктора філософії.
О. М. Шендрик є головним редактором Вісника Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія хімічні науки.
Хімічний факультет постійно удосконалює свою організаційно-освітянську діяльність.
У 1965 р. вперше в СРСР на хімічний факультет Донець­кого університету за ініціативою ректора Л. М. Литвиненка було набрано 25 осіб на підготовку біохіміків. Нестандартний профіль біохімічної підготовки хіміків швидко набув широкого визнання і зацікавленості у провідних дослід­ницьких інститутах академічної і прикладної спрямованості не лише в СРСР, а й далеко за його межами. Але, незважаючи на очевидну результативність експерименту, з процедурами його офіційного визнання ніхто не поспішав ані за часів СРСР, ані після набуття Україною незалежності. Розв’язати це питання вдалося лише у 2001 р., коли МОН України у відповідь на низку наполегливих клопотань університету, що система­тично ініціювалися факультетом, прийняло необхідні рішен­ня. Законної сили їм надала Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2001 р. № 528. У Державному освітньому стандарті України «Перелік 1997» за напрямом 6.070300 «Хімія» вперше з’явилася спеціальність «Біохімія» і вперше вона була акредитована на хімічному факультеті ДонНУ у 2004 р.
У 2001 р. на хімічному факультеті вперше в Україні було відкрито позабюджетне заочне відділення з прискореної підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Біохімія», а з 2004 р. і за спеціальністю «Хімія» для осіб із дипломом молодшого спеціаліста.
Після введення в Україні нового Переліку напрямів 2006 та Переліку спеціальностей 2010 факультет став першим і єдиним в Україні, на якому було розгорнуто підготовку хіміків одразу за чотирма спеціальностями: «Хімія», «Аналітична хімія», «Фізична хімія» і «Біохімія». Всі їх було акредитовано у 2014 р. за IV рівнем. У рамках цих спеціальностей було відкрито 10 спеціалізацій: «Хімія», «Аналітична хімія», «Фізична хімія», «Біохімія», «Біохімія спорту», «Хімія харчових продуктів», «Екологічна хімія», «Хімія лікарських речовин», «Харчова хімія», «Комп’ютерна хімія». Станом на 2014 р. за цими спеціальностями і спеціалізаціями на факультеті навчалося приблизно 500 студентів.
Після переміщення університету у 2014 р. до м. Вінниці навчальний процес за усіма чотирма спеціальностями факультету на усіх освітніх рівнях, включно з навчальними і навчально-науковими лабораторіями, було повністю віднов­лено уже на початок вересня 2015 р. З 2016 р. на новому місці запрацювала аспірантура; повністю поновилися зв’язки з Університетом Поля Сабатьє «Тулуза-3», Тулуза, Франція; було відновлено роботу щорічної Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Хімічні проблеми сьогодення», започатковану у 2007 р. в Донецьку. З 2018 р. конференція набула статусу «міжнародної».

У лабораторіях наукової школи кафедри біохімії. 1998–2014 рр.

Наукова школа заснована на кафедрі біохімії ДонНУ у 1998 р., предметом її дослідження є радикально-ланцюгові і ферментативні процеси окислення органічних речовин молекулярним киснем у ліпофільних і водних середовищах; реакційна здатність, кінетика, механізми реакцій, квантово-хімічні розрахунки; ініціатори, активатори, інгібітори, антиоксиданти, медіатори, електронозбуджені інтермедіати спонтанних, каталітичних, трансфазно-каталітичних і ферметативних радикальних процесів.
За траєкторією вона є продовженням однієї з гілок наукової школи академіка Кучера Романа Володимировича.

                                                   Академіки НАНУ. Зліва направо: Р. В. Кучер, Л. М. Литвиненко, С. М. Баранов, 1976 р.

Остання була переміщена Р. В. Кучером після переїзду у 1965 р. зі Львова у новостворений Донецький науковий центр Національної академії наук України (НАНУ). У Донецьку ця школа швидко і стрімко розрослася у найпотужніший в Україні науковий центр із дослідження радикальних і радикально-ланцюгових процесів окиснення молекулярним киснем, полімеризації та (со)полімеризації на базі відділу радикальних реакцій Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії НАНУ та кафедри фізичної хімії ДонНУ.
Уже на кінець 1970-х рр. вона нараховувала 80 активно працюючих науковців та аспірантів.
О. М. Шендрик автор багатьох монографій та навчальних видань:
Шендрик О. М., Одарюк І. Д., Каніболоцька Л. В. та ін. Автоокиснення фенольних антиоксидантів у водних середовищах: монографія. Донецьк: ДонНУ, 2013. 147 с.
Шендрик О. М., Одарюк В. В., Одарюк І. Д. Радикали і хемілюмінесценція у реакціях фенолів з киснем у воді: монографія. Вінниця, 2018. 176 с.
Мельниченко В. І., Манько К. І., Шендрик О. М. Полімери на основі фторакрилатів: монографія. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2018. 114 с.
Шендрик О. М. Хімія білка. Структура, властивості, методи дослідження: навч. пос. Вінниця: ДонНУ, 2016. 312 с.
Шендрик О. М., Баранова О. В., Рябцева М. О., Борових В. В. Збірка тестових завдань для фахового вступного випробування на ОКР «Магістр» спеціальність «Біохімія». Донецьк: ДонНУ, 2014. 251 с.
Шендрик О. М., Баранова О. В., Борових В. В. Посібник до лабораторних і семінарських занять з основ біохімії. Донецьк: ДонНУ, 2011. 84 с.
Шендрик О. М., Каніболоцька Л. В. Радикальні реакції в клітині: навч. посіб. Донецьк: «Ноулідж», 2010, 112 с.
Шендрик О. М., Косминін В. В., Баранова О. В. Інструмен­тальні методи дослідження в біохімії. Донецьк: ДонНУ. 2007. 102 с.
Відзнаки і нагороди: Заслужений професор Донецького національного університету імені Василя Стуса (2019 р.), Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2018 р.), Нагрудний знак МОНУ «За наукові досягнення» (2012 р.).