Шалдирван Валерій Анатолійович
Професор кафедри математичної фізики, доктор фізико-математичних наук
Народився в 29 березня 1941 р. в м. Ростов-на-Дону. У 1958 р. закінчив середню школу в селищі Аюта Ростовської області.
09.1958–07.1959 рр. – стругальщик на заводі «Ростсельмаш».
Закінчив фізико-математичний (механіко-математичний) факультет Ростовського держуніверситету.
01.1966–03.1971 рр. – молодший науковий співробітник ОЦ АН УРСР (ІПММ АН УРСР, ІПММ НАН України) м. Донецка.
У 1967 р. його зараховано в заочну аспірантуру при Донецькому державному університеті (керівник – член-кореспондент А. С. Космодаміанський).
У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Концентрація напруг у товстих багатозв’язних пластинах», а у 1971 р. ВАКом присвоєно вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук.
З 1971 р. його переведено старшим викладачем кафедри теорії пружності й обчислювальної математики ДонДУ, згодом обраний за конкурсом на посаду доцента.
У 1981 р. захистив докторську дисертацію «Просторові задачі теорії пружності для багатозв’язних пластин з ускладненими якостями» 12.1981 р. ВАК-ом присуждено вчений ступінь доктора фізико-математичних наук.
На посаду професора кафедри обраний за конкурсом у1982 р. У 1983 р. ВАКом присвоєно вчене звання професора кафедри.
З 1987 р. по 2002 р. – завідувач кафедри математичної фізики фізичного факультету Донецького державного університету.
Наукова кар’єра почалася в січні 1966 р. у відділі математичного моделювання Обчислювального центру АН УРСР (згодом Інститут прикладної математики і механіки НАН України). В. А. Шалдирван брав участь у постановці і вирішенні задачі про безперервну розливку сталі і надходження оптимального режиму кристалізації для запобігання утворення тріщин. Працював над проблемою термонапруженого стану масивних тіл.
З 1967 р. займався дослідженням напружено-деформованого стану (НДС) двовимірних та тривимірних багатозв’язних пластин. Разом із науковим керівником А. С. Космодаміанським ним було закладено основи нового напряму в механіці деформованого твердого тіла: теорія товстих багатозв’язних пластин у тривимірній постановці.
У кандидатській дисертації В. А. Шалдирваном була запропонована методика розв’язання задач про пружну рівновагу ізотропних пластин, ослаблених циліндричними порожнинами, яка базувалася на використанні однорідних рішень проєкційних методів. У дисертації було встановлено межі застосування двовимірних теорій і з’ясовані особливості НДР в тонких і товстих пластинах. Показано також, що концентрація напруг не може визначатися на основі прикладних теорій навіть для дуже тонких пластин, якщо зовнішні зусилля змінюються за товщиною.
Подальша наукова діяльність В. А. Шалдирвана пов’язана з розвитком теорії товстих плит з урахуванням: геометрії пластин; наявності дефектів типу тунельних тріщин і довільно розташованих циліндричних порожнин; труднощі структури матеріалу пластин (ізотропні кусково-однорідні, багатошарові, періодично однорідні, анізотропні, структурно неоднорідні, односпрямовано армовані шаруваті композити); виду зовнішніх зусиль (зосереджені і рівномірно розподілені); теплових та інерційних впливів; різноманітних граничних умов.
В. А. Шалдирван самостійно і у співавторстві опублікував 141 роботу в періодичних наукових журналах. Крім того, брав участь та виступав з доповідями на 30 Міжнародних, Всесоюзних і республіканських конференціях: на ІІ Всесоюзній конференції з теорії пружності (Тбілісі, 1984); ІІІ Всеросійській конференції з теорії пружності з міжнародною участю (Ростов н/Д, 2003); на V та VI Всесоюзних з’їздах з теоретичної і прикладної механіки (Алма-Ата, 1981, Ташкент, 1986); VIII (Ростов н/Д, 1971); ІХ (Ленінград, 1975); ХІ (Харків, 1977); XVI (Казань, 1990) Всесоюзних конференціях з теорії оболонок і пластин; на V Всесоюзній конференції зі статики і динаміки просторових конструкцій (Київ, 1985); Всесоюзних конференціях «Змішані задачі механіки тіла, що деформується» (Ростов н/Д, 1977; Дніпропетровськ, 1981; Харків, 1985); Восьмій міжнародній конференції з механіки руйнування (Київ, 1993); на VII, VIII і ІХ Міжнародних конференціях «Сучасні проблеми механіки суцільного середовища» (Ростов н/Д, 2002, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008).
Основні наукові результати отримані з таких напрямів: механіка деформованих твердих тіл: тривимірні задачі механіки і термомеханіки деформованих тіл канонічної форми; просторові задачі статики анізотропних і неоднорідних середовищ; механіка композитних матеріалів і елементів конструкцій регулярної структури. Розроблені наближені аналітичні методи розв’язку тривимірних граничних задач для однозв’язних та багатозв’язних середовищ скінченних розмірів, а також для деформованих тіл з ускладненими властивостями. На їхній основі досліджені фізико-механічні поля в ізотропних, анізотропних і неоднорідних (зокрема і в кусково-однорідних або шаруватих) деформованих тілах та виявлені характерні механічні ефекти.
У просторових задачах механіки деформованого твердого тіла основні результати належать до побудови однорідних розв’язків та проведення якісних і кількісних досліджень деяких змішаних задач механіки деформованого твердого тіла. Побудовано однорідні розв’язки просторових задач для ізотропних і транстропних пластин із наскрізними дефектами, зокрема для пластин із прямолінійними тріщинами. Розроблено методику дослідження пружного стану пластин з односпрямованих армованих композитів. Запропоновано методику прогнозування структури односпрямованих композитів, а також підходи до моделювання просторово армованих композитів, розв’язку задач про пружну рівновагу об’ємних тіл з періодично неоднорідних матеріалів.
Основні монографії та навчальні посібники, які мають гриф Міністерства освіти та науки України:
– Толстые многосвязные пластины (співавтор О. С. Космодаміанський);
– Технология решения на ЭВМ пространственных задач теории упругости (співавтор Г. С. Буланов);
– Классические задачи математической физики. Ч. 1–3 (співавтор В. С. Герасимчук);
– Обыкновенные дифференциальные уравнения (співавтор Д. В. Ларін.);
– Напряженное состояние пластинок с отверстиями в трехмерной постановке (співавтори О. С. Космодаміанський, В. Н. Ложкін, Ю. В. Мисовський);
– Изгиб толстых многосвязных плит (співавтори О. С. Космодаміанський, Г. Г. Шалдирван) та ін.
Загальна кількість особистих публікацій та у співавторстві – 142. Із них близько 110 статей у фахових виданнях. Є одне авторське посвідчення і два патенти у Фонді алгоритмів і програм АН УРСР.
Разом з академіком О. С. Космодаміанським підготував до захисту 4 аспірантів (Є. В. Алтухова, Г. С. Буланова, В. Галича, А. Чурікова).
Член Національного комітету з теоретичної і прикладної механіки України, Вченої ради ДонНУ із захисту кандидатських дисертацій.
Має дві премії в конкурсі ДонНУ за навчальну літературу (посібник «Классические задачи математической физики»). Має нагороди: «Ветеран праці» (СРСР), «Ветеран праці» (Україна), знак «Відмінник освіти України». У 2004 р. йому присвоєне звання «Заслужений професор ДонНУ».