Обрати сторінку

Отін Євген Степанович
(13.04.1932–14.01.2015)
Доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Петровської академії наук та мистецтв (Санкт-Петербург, РФ)

Народився 13 квітня 1932 р. у Дніпропетровську.
Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського університету (1954). У 1954–1956 рр. викладав російську мову і літературу у середній школі Північного Казахстану і у м. Маріуполі. Закінчив аспірантуру Московського обласного педагогічного Інституту (нині – педуніверситет) ім. Н. К. Крупської, у 1963 р. у Дніпропетровському університеті захистив кандидатську дисертацію з історичного синтаксису російської мови, у 1974 р. – докторську дисертацію з гідронімії південно-східної України у спеціалізованій раді при Відділенні суспільних наук Академії наук України.
З 1962 р. працює у Донецькому університеті, де пройшов шлях від асистента кафедри російської мови до професора. З 1977 р. завідує кафедрою загального мовознавства та історії мови, з 1986 р. – декан філологічного факультету. Відповідальний редактор журналу «Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки» та щорічника «Восточноукраинский лингвистический сборник». Голова спеціалізованої Вченої ради із захисту дисертацій з філологічних наук у Донецькому національному університеті, член такої ж спецради у Дніпропетровському національному університеті, член Українського комітету славістів.
У 1999 р. Євгена Степановича обрано академіком Петровської академії наук і мистецтв (м. Санкт-Петербург). Заслужений професор Донецького національного університету (2001). Нагороджений медаллю «За заслуги в галузі освіти і педагогічної науки» ім. А. С Макаренка і почесним знаком «Відмінник народної освіти». Його біографія неодноразово друкувалася у міжнародному довіднику «Who is who».
Професор Є. С. Отін очолював широковідому в Україні і за кордоном Донецьку ономастичну школу, яка досліджує походження, історію та функціонування у російській та українській мовах власних імен (онімів) різних класів. Головні галузі та напрями його наукової діяльності: історія російської та української мов, етимологія, топонімія України та Росії, словник конотативної онімної лексики, історико-етимологічний словник жаргонних слів і виразів російської мови, складання лінгвістичних каталогів гідронімів Північного Надазов’я та басейну р. Дон, теоретичні проблеми ономастики. Ним вивчено походження багатьох топонімів, що належать до території Лівобережної України та південної Росії, укладено повне зведення назв рік Північного Надазов’я, а також історико-етимологічний словник урумських і румейських топонімів надазовських греків. Він автор понад 280 наукових праць. Серед них:
– «Каталог рек Северного Приазовья» (Киев, 1974–1975);
– «Гідроніми Східної України» (Донецьк, Київ, 1977);
– «Словник гідронімів України» (у співавторстві; Київ, 1979);
– «Русская ономастика и ономастика России» (у співавторстві; Москва, 1994);
– «Избранные работы», т. 1. (Донецк, 1997);
– «Труды по языкознанию» (Донецк, 2005);
– «Топонимия приазовских греков (историко-этимологический словарь географических названий)» (Донецк, 2000);
– «Словарь коннотативных собственных имен» (Донецк, 2004; Москва, 2006);
– «Историко-этимологический словарь жаргонних слов и выражений» (Москва, 2006) та ін.
Професор Є. С. Отін активно керував аспірантами та докторантами – спеціалістами вищої кваліфікації зі спеціальностей «Загальне мовознавство», «Російська мова», «Українська мова», «Порівняльно-історичне мовознавство», «Германські мови» та «Романські мови».