Мамалуй Юлія Олександрівна
Доктор фізико-математичних наук, професор кафедри загальної фізики і дидактики фізики
Народилася Юлія Олександрівна 11 червня 1935 р. в м. Харкові.
Юлія Олександрівна закінчила школу в 1953 р. зі срібною медаллю. Того ж року вступила на фізико-математичний факультет ХДУ, який закінчила в 1958 р., отримавши диплом з відзнакою. Після навчання в університеті вступила до аспірантури за спеціальністю «Фізика твердого тіла». У 1963 р. захистила кандидатську дисертацію за темою «Температурна залежність деяких властивостей гексагональних феритів».
Своєрідне поєднання магнітних властивостей, близьких до магнітних властивостей металів і сплавів, з напівпровідниковими електричними властивостями робить ферити цікавими для дослідження як з погляду фундаментальних питань фізики, так і з погляду їхнього використання в техніці вже протягом півстоліття. Цей інтерес до гексагональних феритів обумовлений їхнім практичним застосуванням як жорстких феромагнітних матеріалів (барієвий ферит, фероксдюр), так і як м’яких ультрависокочастотних матеріалів (фероксплани).
Після захисту кандидатської дисертації Юлія Олександрівна продовжувала працювати на фізичному факультеті ХДУ асистентом, потім старшим викладачем, доцентом; керувала спеціалізацією «Магнетизм», працювала з дипломниками й аспірантами.
У 1977 р Юлія Олександрівна захистила докторську дисертацію за темою «Кореляція магнітних властивостей гексаферитів і характеристик 3d-іонів» за спеціалізаціями 01.04.07 «Фізика твердого тіла» та 01.04.11 «Фізика магнітних явищ».
Ю. О. Мамалуй ініціювала створення школи фізиків, основним завданням якої було дослідження впливу контрольованих заміщуючих іонів у різноманітні підрешітки фериту для того, щоб у певний спосіб впливати на фізичні характеристики, вказати шляхи вдосконалення модельних уявлень, які використовувалися для обґрунтування експериментальних фактів. Школа, створена Юлією Олександрівною в ХДУ, продовжувала розвиватися й після переїзду Юлії Олександрівни до Донецька, широко використовуючи раніше розвинені ідеї для подальшого розв’язання як фундаментальних, так і прикладних питань фізики феритів.
Під її керівництвом захищено 6 кандидатських і 2 докторські дисертації, у яких відбито розвиток тематики.
Подальша дослідницька діяльність школи магнетизму фізичного факультету ХДУ пов’язана з нанофізикою технічно важливих магнітних матеріалів – гексагональних феритів. Технічний бум 80–90-х рр., пов’язаний з розробкою нового покоління носіїв високогустинного магнітного запису, ініціював цей напрям. Стратегія підвищення густини запису інформації шляхом зменшення розміру носія вступила в протиріччя з теоретично обґрунтованою розмірною границею магнітної стабільності частки. Крім того, ефекти міжчасткової взаємодії вимагають експериментального й теоретичного дослідження. Можна назвати ще низку питань, вивченням яких займаються й будуть займатися учні Харківської школи Ю. О. Мамалуй. Це проблеми спін-скляних властивостей заміщених гексаферитів, які тісно змикаються з фізичними властивостями ультрамалих магнітних часток, із впливом термічних флуктацій магнітного моменту часток, що врешті-решт зводиться до переходу часток із метастабільного в суперпарамагнітний стан.
У 1981 р. Юлія Олександрівна переїхала до Донецька й відтоді працює професором на фізичному факультеті Донецького державного університету. Тут вона також займається питаннями фізики магнетизму, читає лекції за курсом загальної фізики на фізичному факультеті, а також розробила нову програму й курс лекцій з астрофізики, викладає спецкурси «Проблеми сучасної фізики».
Протягом цих років Юлія Олександрівна створила в ДонНУ школу фізиків, основні наукові дослідження якої були спрямовані на вивчення особливостей доменної структури ферит-гранатових плівок. Під її керівництвом захищено 4 кандидатські та 2 докторські дисертації за вищезгаданою тематикою. Незважаючи на відсутність відповідної спеціалізації на факультеті й труднощі з кадрами, школа розвивалася всі ці роки, про що свідчать успішні захисти, і продовжує розвиватися. Це пояснюється як актуальністю тематики, що розвиває Юлія Олександрівна, так і високою активністю її участі в пошуках розв’язання поставлених завдань, а також постійним спілкуванням з фізиками-магнітниками на конференціях та симпозіумах в інших містах і країнах. Такої ж активності в науці Юлія Олександрівна вимагає й від своїх учнів.
У Донецькій школі магнетизму наукові дослідження пов’язані з доменною структурою плівок феритів-гранатів. Ці плівки зручні для досліджень через оптичну прозорість. Завдяки використанню ефекту Фарадея можливе візуальне спостереження змін у доменній структурі, які відбуваються при впливі магнітних полів і температури. Це дає можливість вивчати спонтанні й індуковані полем фазові переходи в доменних структурах ферит-гранатових плівок, досліджувати кінетику цих переходів, вивчати особливості доменної структури поблизу критичних точок – температури компенсації й спінової переорієнтації. На низці плівок вивчені нові види доменних структур, наприклад, стабільні гігантські багатовиткові спіральні домени. Теоретичні дослідження за використання термодинамічного підходу надали змогу ввести поняття хімічного потенціалу домена й магнітостатичного тиску доменної структури, що дає змогу пояснити особливості властивостей доменів у плівках феритів-гранатів та знайти умови співіснування різних доменних структур, визначити умови рівноваги фаз при спінпереорієнтаційних фазових переходах.
Методика вивчення доменної структури в оптично прозорих плівках виявилася дуже продуктивною для спостереження кінетики фазових переходів, а також для моделювання фазових переходів із зародкоутворенням і без зародкоутворення в непрозорих твердих тілах.
Її наукова школа активно працює й розвивається. Вона як учений відома в усьому світі, її роботи широко цитуються в наукових публікаціях.
У 2012 р. вчена рада ДонНУ присвоїла їй звання заслуженого професора.