Циганенко Галина Павлівна

Циганенко Галина Павлівна
(07.09.1919–06.02.2015)
Професор кафедри російської мови, доктор філологічних наук, доктор педагогічних наук, член
Академії наук вищої школи України

Народилася 7 вересня 1919 р. в селищі Терни Недригайлівського району Сумської області.
Після 7-го класу працювала в радгоспі ім. Баліцького в Чугуївському районі Харківської області в бібліотеці, а у вечірні години в лікбезі навчала дорослих грамоті.
За порадою директора школи, де навчалася, вступила до Круп’янського педагогічного технікуму. Була активною не лише в навчанні, а й співала у хорі, грала на домрі в струнному оркестрі, займалася спортом (у лижному виді спорту посіла перше місце серед технікумів Харківської області), виступала з доповідями з літератури в молодіжних колективах міста.
У 1939 р. вступила на російське відділення філологічного факультету ХДУ, щоб згодом можна було працювати в будь-якій республіці СРСР. Через війну опинилася на окупованій території і була змушена перервати навчання. До університету повернулася у 1945 р., який закінчила у 1946 р. за скороченою програмою.
Її науковим керівником з курсової і дипломної робіт був професор Баженов Микола Михайлович, за рекомендацією якого пішла працювати асистентом на кафедру російської мови в педінституті.
Викладала такі курси: «Вступ до мовознавства», «Історична граматика», «Діалектологія», «Методика викладання російської мови в школі» та всі розділи курсу «Сучасна російська мова».
Розуміючи, що викладач ВНЗ повинен вести і наукові дослідження, паралельно з навчальною роботою здавала кандидатський мінімум і готувала кандидатську дисертацію на тему «Додаток в сучасній російській мові», яку захистила у 1955 р.
Підготувала і видала у 1970 р «Етимологічний словник російської мови» тиражем 54 000. Позитивні відгуки про нього опубліковані в Москві, Києві, повідомлення про його публікації – у Лондоні. Це вдосконалений тип науково-популярного етимологічного словника. У ньому, окрім російських, пояснюється багато українських слів. Друге, уточнене і доповнене видання словника, опубліковано у 1989 р. тиражем 75 000.
З 1973 р. по 1975 р. була в докторантурі. Написану під керівництвом Н. М. Шанського докторську дисертацію «Лінгводидактичні проблеми вивчення структури слова української мови в українській школі» захистила при НДІ ПРЯНШ АПН СРСР у 1978 р.
Звання професора присвоєно у 1981 р.
Другу докторську дисертацію з лінгвістики «Склад слова і словотвір в російській мові (у зіставленні з українською)», захистила у 1991 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Присуджено вчений ступінь доктора наук за двома спеціальностями – з російської та української мов.
Разом з доцентом Київського ВНЗу Н. В. Суровою і співробітниками НДІ педагогіки Г. М. Іваницькою та Н. А. Пашковською упродовж 30-ти років (1965–1995 рр.) розробляла підручники (пробні, експериментальні, стабільні) з російської мови для 4–9 класів шкіл з українською мовою навчання. Вони друкувалися під грифом Міністерства тисячними і мільйонними тиражами. Опубліковано понад 70 підручників та 7 посібників до них для вчителів.
Для ВНЗ та широкого читача також писала статті, книги, словники. Загальна кількість публікацій – 152. Серед них:
1. Этимологический словарь русского языка. Київ, 1970, 1989; 2-ге вид. 510 с.
2. Состав слова и словообразование русского языка: монографія-підручник. Київ, 1978. 150 с. (позитивні відгуки про неї опубліковані в Києві і в Празі).
3. Русский язык. Морфемика. Словообразование. Этимология. Донецьк, 1999. 314 с. (книга складається з теоретичної частини (монографія-підручник) і практичної частини, в якій даються завдання; новим є те, що наводяться зразки виконання завдань).
4. Словарь служебных морфем русского языка (в сопоставлении с украинским)». Київ, 1982. 240 с.
5. Морфология современного русского языка. Введение. Именные части речи (лекционный курс)»: монографія-підручник. Донецьк, 2005. 343 с.
6. Толково-сопоставительный словарь русских и украинских предлогов. Алчевськ, 2006. 600 с.
7. Рецензії на книги: «Краткий этимологический словарь русского языка» Н. М. Шанського, В. В. Іванова, Т. В. Шанської. Москва, 1961; «Современный русский язык. Словообразование» Е. А. Земської. Москва, 1973.
З теоретичних статей, що поглиблють читання курсу з російської мови, варто виділити такі:
а) Этимология на службе орфографии. Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. 1989. № 7;
б) Морфологические категории в плане лингводидактики. Проблемы функционального и структурного анализа. Донецьк, 1994;
в) Категория лица и субъектность глагола. Мовознавство. 1994. № 4–5.
Розроблені та реалізовані такі спецкурси: «Змістовна структура слова», «Форма та зміст в мові», «Основні категорії дієслова в шкільному та вузівському висвітленні».
Офіційно керувала двома аспірантами, які захистили кандидатські дисертації у Львівському (В. С. Алексеюк) і в Київському (Н. Е. Каіка) університетах.
Була членом спеціалізованої Ради із захисту кандидатських дисертацій при філологічному факультеті ДонНУ (другий термін), була членом спеціалізованої Ради із захисту кандидатських дисертацій при філологічному факультеті ХДУ (один термін).
Поряд із навчальною і науковою працею виконувала громадські доручення, обіймала адміністративні посади. Зокрема була вченим секретарем Ради педінституту. Саме їй довелося оформляти зміну статусу педінституту в університет, висувати вчених до звання академіків.
Будучи деканом (5 років), керувала філологічним факультетом, входила до складу Вченої ради університету.
Кафедру російської мови філологічного факультету очолювала протягом 12 років (з 1969 по 1976 і з 1984 по 1989 рр.). Кафедра забезпечувала високий рівень навчального процесу, науково підтримувала зв’язок з академічним інститутом ім. О. О. Потебні у дослідженні російської мови на Донбасі (результати його відбиті в монографії «Українсько-російська двомовність, соціологічний аспект», 1988) і пов’язувала свою роботу безпосередньо зі школою (участь у створенні підручників з російської мови для 4–9-их класів шкіл з українською мовою навчання). Очолювала предметні комісії з російської мови на вступних іспитах.
У жовтні 1993 р. стала членом Академії наук Вищої школи України.
Почесні звання та заохочення:
1970 р. – ювілейна медаль «За доблесну працю». На відзначення 100-річчя від дня народження В. І. Леніна;
1977 р. – нагрудний знак «Вища школа СРСР. За відмінні успіхи в роботі»;
2001 р. – за рекомендацією Міністерства освіти України відомості про неї вміщені в бібліографічний енциклопедичний словник «Жінки України»;
2001 р. – вчена Рад ДонНУ присвоїла звання «Заслужений професор ДонНУ»;
2005р. – медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
Понад два десятки Почесних грамот від Донецького університету, видавництва «Радянська школа», Спілки жінок України, Донецького обкому профспілки, Донецької облдержадміністрації та ін.
Г. П. Циганенко багаторічною науково-педагогічною діяльністю вдалося здійснити позитивний вплив на розвиток освіти, на підвищення авторитету Донецького національного університету, на зростання його міжнародного престижу.