Обрати сторінку

Бут Олександр Микитович
Доктор історичних наук, професор, Академік Академії економічних наук України,
академік Петровської Академії наук і мистецтв
(
м. Санкт-Петербург, Російська Федерація)

Народився 22 червня 1940 р. у м. Дебальцеве Донецької області. Після закінчення середньої школи № 62 із золотою медаллю у 1957 р. став студентом історичного факультету Харківського державного університету. Його викладачами були професори А. П. Ковалевський, С. М. Королівський, К. К. Шиян, доценти В. І. Астахов, І. К. Рибалко, Б. А. Шрамко, науковим керівником дипломної роботи був Р. С. Альпер.

Спецкурс ХГУ професора А. П. Ковалівського (1961 р.)

За направленням у 1962 р. Олександр Микитович почав трудову діяльність вчителем середньої школи № 10 в м. Чистякове (з 1964 р. – м. Торез).
У 1971 р. О. М. Бут став аспірантом денної форми навчання Донецького політехнічного інституту. З переходом наукового керівника Г. Я. Пономаренка завідувачем кафедри в Донецький державний університет, туди перейшов і його аспірант. У 1974 р. в стінах університету відбувся захист кандидатської дисертації; докторську дисертацію захистив у 1991 р. в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на тему «Управління промисловістю України. 1921–1941 рр. Історико-партійний аспект».

Студенти біофаку після лекції за участю бригадира видобувної бригади Героя Соціалістичної праці П. Негруцею шахти ім. О. Засядько (1986 р.)

Визнанням високого рівня докторського дослідження стали відгуки провідних фахівців наукового товариства. Серед них завідувач відділу історії соціалістичного будівництва Інституту історії АН СРСР, член-кореспондент АН СРСР Ю. О. Поляков, співробітники кафедр Ленінградського, Харківського, Дніпропетровського університетів тощо.
З вересня 1974 р. наказом Міністерства вищої освіти УРСР О. М. Бут був призначений старшим викладачем кафедри історії КПРС ДонДУ. Перші курси лекцій були прочитані на біологічному та економічному факультетах. Олександр Микитович пройшов шлях від старшого викладача до професора.
Відтоді, як кафедра української історії та етнополітики увійшла до складу історичного факультету й утворилася кафедра історії слов’ян, відкрилися нові можливості для обміну, перейняття досвіду професора З. Г. Лихолобової, молодих новаторів-дослідників професора О. В. Стяжкіної, доцента Л. Б. Лихачової.
О. М. Бут розробляв нові навчальні курси, готував методичні рекомендації і навчальні посібники, виступав з доповідями на методичному семінарі кафедри, союзних, всеукраїнських і університетських конференціях, керував на них секціями. Так він став знаним методистом. Тільки за останні роки вийшли друком навчально-методичні посібники: «НЭП в Украине: развитие и размещение производительных сил»; «Сталинизация промышленности УССР (вторая половина 1920–30-е годы)»; «Україна в 30-ті роки ХХ століття»; «Історія сучасного світу»; «Міжвоєнна доба світової історії (1918–1938 рр.)».

З академіком НАН України, Героєм України П. Т. Троньком біля пам’ятника О. Г. Стаханову

О. М. Бут, маючи великий досвід роботи з молоддю, брав активну участь в організації навчального процесу і суспільному житті факультету. Спочатку як заступник завідувача кафедри загальноуніверситетського статусу, член Ради з гуманітарних питань ДонНУ, а потім як декан по роботі з іноземними студентами і член Вченої Ради університету. Студентський будівельний загін під керівництвом О. М. Бута визнавався переможцем інтернаціонального змагання в місті-побратимі Донецька Магдебурзі. Він плідно працював членом президії і завідувачем секції обласного товариства «Знання», лектором обкому партії. Майже два десятиліття його громадське життя пов’язане з Національною спілкою краєзнавців України, де він є членом правління. Активний учасник вченої ради історичного факультету та Спеціалізованої вченої ради з історичних дисциплін із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
З приєднанням України до Болонської конвенції з підготовки спеціалістів вищого ґатунку для О. М. Бута, як і для всього колективу кафедри, головним напрямом роботи стали розробка і впровадження в навчальний процес цілісного комплексу навчально-методичних посібників. Були підготовлені збірник документів та 3 методичні посібники до семінарських занять для студентів природознавчих та економічних спеціальностей. У 2004 р. вийшов друком і підручник, рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів.
На початку 1990-х рр. молодий доктор наук активно долучився до краєзнавчих досліджень. Пріоритетним напрямом його розробок стали роль і місце Олексія Стаханова і руху новаторів виробництва, названого його ім’ям. Понад 40 публікацій присвятив О. М. Бут розкриттю цієї теми.
Привертає увагу його діяльність в межах виконання Закону Верховної Ради УРСР від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Йдеться про участь у Державній програмі з підготовки і видання в Україні науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» в 27-ми томах.

Оргкомітет Всеукраїнської конференції краєзнавців (2001 р.)

Усвідомлюючи відповідальність за доручену справу, він приступив до роботи – це організація пошукової, дослідницької роботи в Архіві тимчасового зберігання документів СБ України в Донецькій області, створення банку даних про реабілітованих (понад 48,5 тис. осіб), підготовча робота з апробації та видання статей, спогадів, документів, зустрічі з живими учасниками подій, родичами реабілітованих.
Усвідомлюючи відповідальність за доручену справу, він приступив до роботи – це організація пошукової, дослідницької роботи в Архіві тимчасового зберігання документів СБ України в Донецькій області, створення банку даних про реабілітованих (понад 48,5 тис. осіб), підготовча робота з апробації та видання статей, спогадів, документів, зустрічі з живими учасниками подій, родичами реабілітованих.
Олександр Микитович багатьох повернув із небуття, відновивши через роки правду про репресованих земляків в добу становлення та утвердження командно-бюрократичної системи господарювання, тоталітарного режиму. Завдяки зусиллям О. М. Бута та його колег побачили світ цікава, по-людські зворушлива серія «Правда через годы» із 7 книг, однойменна телевізійна стрічка, монографія, 2 докторські дисертації (В. М. Нікольського та В. В. Ченцова), десятки статей, доповідей на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях. Це і монографія (колектив авторів) «Книга памяти греков Украины» (2005 р.). А найголовніше – у 2012 р. було завершене виконання державного проєкту. Вийшла остання, дев’ята книга тому «Реабілітовані історією. Донецька область».
Своєрідним підсумком тривалих наукових пошуків О. М. Бута стала монографія «Економічна контрреволюція» (у співавторстві з П. В. Добровим). У наукових колах щодо цього дослідження стверджувалося, що авторам вдалося вперше у вітчизняній історіографії всебічно розкрити механізм та особливості державного пресингу щодо «економічної контрреволюції» в країні за часів сталінщини.
Загалом Олександр Микитович опублікував понад 190 наукових і більш ніж 100 методичних праць, 15 авторських і колективних монографій. За наукові розвідки він став обласним лауреатом премії Ленінського комсомолу ім. Артема та лауреатом премії імені академіка Д. І. Яворницького Національної спілки краєзнавців України. Його відзначено Золотою медаллю ім. М .І. Туган-Барановського Академії Економічних наук України, а Вченою радою і профкомом студентів, співробітників та професорсько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара – медаллю «За верную службу». Заслужений професор ДонНУ (березень 2012 р.).
Нагороджений Почесною грамотою Донецької обласної ради народних депутатів, Подякою і Почесною грамотою Донецької обласної адміністрації та Торезької міської ради народних депутатів та міського голови.
Відзначений Почесною Грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, Почесною грамотою і знаком переможця змагання Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, знаком «Відмінник освіти України». Із урядових нагород має медалі «За доблестный труд» (1970 р.), «За заслуги перед українським народом» (2007 р.) та Грамоту Верховної Ради України.