Обрати сторінку

Буравльов Юрій Матвійович
Професор кафедри нанофізики, доктор технічних наук, член Академії інженерних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України

Народився 27 березня 1926 р. у м. Москві. Після закінчення Московського інституту сталі і сплавів розпочав трудову діяльність у 1948 р. в Уральському інституті металів (м. Свердловськ). У 1959 р. Держкомітетом із зовнішніх зв’язків при Раді Міністрів СРСР він був відряджений на рік до Індії для організації лабораторій спектрального аналізу та підготовки кадрів спектроскопістів на Бхілайському металургійному комбінаті. За успішну працю був нагороджений Почесною грамотою Держкомітету із зовнішніх зв’язків. Його науковим напрямом є дослідження процесів на електродах спектрально-аналітичних джерел світла, а також змін структури і властивостей металів і сплавів під впливом концентрованих потоків енергії (КПЕ): лазерне випромінювання, іонні та електронні пучки, електричні розряди; детальне вивчення процесів при проведенні хіміко-термічної обробки (ХТО) металів і сплавів при використанні традиційних (пучкових) методів і у разі використання КПЕ для оптимізації ХТО. Дослідження у цьому напрямі дало змогу встановити явище воднево-стимульованої дифузії (ВСД). Запропоновано фізичну модель ВСД, низку рекомендацій, що дають змогу покращити процеси ХТО. Має понад 370 наукових праць: 17 монографій, низку підручників і навчальних посібників (з них 7 у співавторстві), 19 авторських свідоцтв на винаходи та патенти. Під керівництвом Ю. М. Буравльова захищено 7 дисертацій, зокрема й аспірантами із Сирії і Бангладешу.
Ю. М. Буравльов довгий час був членом Вчених рад із захисту докторських дисертацій Донецького фізико-технічного інституту НАНУ і Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ), а також головою ради із захисту кандидатських дисертацій на фізичному факультеті ДонНУ.
За заслуги у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, розвиток і впровадження наукових досліджень Указом Президії Верховної Ради України в 1991 р. Ю. М. Буравльову присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». У 1991 р. його обрано дійсним членом Академії інженерних наук України по відділенню «Матеріалознавство і металургія», у 1996 р. нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України, у 1997 р. присуджено грант і атестат Соросівського професора з фізики (Міжнародний фонд підтримки освіти в галузі точних наук «Відродження»). У 2000 р. нагороджений знаком «Відмінник освіти України». Розпорядженням Президента України у 2004 р. йому призначено довічну Державну стипендію як видатному діячу в галузі освіти.
Ю. М. Буравльов тричі обирався народним депутатом Донецької міської ради XVI–XVIII скликань, був членом правління товариства «Знання» України. Президія Всесоюзної спілки «Знання» нагородила його знаком «За активну роботу».