БАЖИН АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
Професор кафедри фізики твердого тіла і фізичного матеріалознавства, доктор фізико-математичних наук
Анатолій Іванович Бажин народився 22 березня 1940 р. в с. Лубни Кіровського району Кіровської області. Після закінчення середньої школи в м. Кірове в 1958 р. рік працював різноробочим на сірниковій фабриці «Червона Зірка» в м. Кірове. У 1959 р. вступив на фізико-технічний факультет Томського політехнічного інституту на спеціальність «Експериментальна ядерна фізика».
Наукова діяльність А. І. Бажина почалася в 1962 р., коли він ще на 3 курсі фізико-технічного факультету став працювати в лабораторії радіоспектроскопії твердого тіла під керівництвом В. К. Баженова. Тут провів перші наукові дослідження електронного парамагнітного резонансу та ядерного магнітного резонансу, які завершилися написанням дипломної роботи і публікацією наукової роботи у співавторстві з В. К. Баженовим у книзі «Радіоспектроскопія твердого тіла». Після закінчення інституту в 1965 р. вступив в аспірантуру НДІ ядерної фізики при Томському політехнічному інституті (науковий керівник – професор Б. Н. Родимов), під керівництвом якого виконав серію експериментів з вимірювання зрушень частоти ядерного магнітного резонансу при накладенні на зразок води електричного поля. Результати були опубліковані в монографії Б. Н. Родимова «Автоколебательная квантовая механика» (Томськ, 1976 р.).
Подальші дослідження були з визначення механізму радикало-рекомбінаційної люмінесценції в лабораторії фізичного корпусу Томського політехнічного інституту під керівництвом професора В. А. Соколова. Вони завершилися захистом кандидатської дисертації в 1968 р. Закінчивши роботу над дисертацією, працював на кафедрі фізики твердого тіла у цьому ж інституті на посаді асистента кафедри.
У 1969 р. пройшов за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри експериментальної фізики Донецького державного університету. Тут організував науковий колектив з дослідження фізики процесів на поверхні твердих тіл при бомбардуванні поверхні іонами низьких і середніх енергій.Під керівництвом А. І. Бажина виконано науково-дослідні госпдоговірні теми з науково-дослідними інститутами м. Калуги (ВНДІ МЕТ), Рязані (НДІ РТІ), м. Ташкента (інститут Електроніки), м. Москви (інститути «Поверхность» і МІФІ). У 1972 р. став членом координаційної ради з електроніки АН СРСР та членом програмних комітетів низки конференцій і симпозіумів. У результаті цих НДР розроблено і запроваджено холодні й гарячі катоди для газових лазерів з великим терміном служби, нові іонні джерела на базі дуоплазматрону. На замовлення Міністерства електронної промисловості СРСР було виконане дослідження матеріалів для першої стінки термоядерного реактора, розроблено і впроваджено нові способи вимірювання товщини тонких нанорозмірних плівок (30 ), захищених авторськими свідоцтвами на винаходи. Економічний ефект від впровадження результатів розробок на підприємствах електронної промисловості склав 3 млн руб. За демонстрацію приладу для вимірювання товщини плівок катодів нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.
У 1975–1976 рр. був на науковому стажуванні у США. Разом з американськими вченими з технічного університету Джорджії (м. Атланта) він продовжив дослідження, які розпочав у Донецькому держуніверситеті, – вивченню іонно-фотонної емісії і люмінесценції за іонного бомбардування поверхні твердих тіл. На основі сукупності результатів, отриманих в Донецькому національному університеті, відкрив новий науковий напрям у фізиці поверхні твердого тіла – оптична спектроскопія поверхні твердого тіла на базі методів іонолюмінесценції та іонно-фотонної емісії. Метод іонно-фотонної спектроскопії А. І. Бажин застосовував для елементного аналізу поверхні твердих тіл, а метод іонолюмінесценції – для діагностики і контролю адсорбованих продуктів і власних радіаційних дефектів у діелектриках і напівпровідниках. Була вирішена проблема континууму оптичного випромінювання за іонного бомбардування поверхні металів, за якою опубліковано більше 1 000 наукових робіт. Узагальнення отриманих результатів та їхнє конкретне застосування лягли в основу докторської дисертації «Емісія фотонів і люмінесценція за іонного бомбардування поверхні твердих тіл», яку він захистив у 1978 р. У 1980 і 1988 рр. А. І. Бажин організував і провів у Донецьку два всесоюзні семінари молодих учених «Діагностика поверхні іонними пучками», де вивчалися питання теоретичного й експериментального дослідження процесів, які відбуваються при взаємодії іонів з поверхнею твердого тіла, аналізі елементного складу і структури поверхні.
У 1984 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора фізико-математичних наук у Донецькому фізико-технічному інституті Національної академії наук України, а в 1985 р. затверджено ВАКом вчене звання професора на кафедрі фізики твердого тіла і фізичного матеріалознавства. У цьому ж році обраний завідувачем цієї кафедри. Викладацька діяльність А. І. Бажина пов’язана з підготовкою спеціалістів з фізики твердого тіла і матеріалознавства. Викладав основні спецкурси з техніки фізичного експерименту, фізики твердого тіла, сучасних проблем фізики. З 1985 по 2008 рр. був завідувачем кафедри фізики твердого тіла і фізичного матеріалознавства. Упродовж багатьох років активно займався підготовкою наукових кадрів в аспірантурі і докторантурі університету. До 1998 р. підготував 13 кандидатів наук, серед яких 2 з інших країн.
Тісні зв’язки було встановлено з науковцями Інституту атомної енергії ім. І. В. Курчатова, технологічного інституту Georgia Tech (США), Вищої педагогічної школи (Польща), Віденського технічного університету (Австрія), Московського державного університету, Московського інженерно-фізичного інституту, Інституту електроніки (м. Ташкент), Дамаського університету (Сирія). Результатом цієї співпраці були спільні дослідження, публікації, семінари.
У колі найкращих друзів та колег
Комплексні дослідження модифікації властивостей різних матеріалів шляхом іонної імплантації узагальнені монографіях:
– Плешивцев Н. В., Бажин А. И. Физика воздействия ионных пучков на материалы. Москва: Вузовская книга, 1998;
– Бажин А. И., Теплов С. В., Яковлев Д. А. Моделирование распределения примесей при окислении поверхности твердых тел. Донецк: Юго-Восток, 1997.
За цей час науковий колектив під керівництвом А. І. Бажина набув статусу школи, яка отримала назву «Вплив іонних пучків на матеріали», його співробітниками підготовано і захищено 2 докторські (С. В. Теплов та Г. В. Корнич) і 14 кандидатських дисертацій.
Представниками цієї школи були теоретично й експериментально розроблені зіштовхувальні механізми іонно-фотонної емісії, розрахунок та вимірювання дефектоутворення і приповерхневого масопереносу: розпилення, радіаційно стимульованих термоактивованих дифузійних процесів, іонного змішування. За допомогою іонних технологій було отримано тонкі плівки на конструкційних матеріалах із заданими властивостями: високою мікротвердістю, корозійною стійкістю, високими емісійними властивостями. Разом із професором Г. В. Корничем і професором Г. Бетцом (Відень, Австрія) було знайдено нове вирішення проблеми опису іонного змішування і радіаційно прискореної дифузії в однокомпонентних і багатокомпонентних матеріалах за бомбардування іонами низьких енергій, яке полягає в молекулярно-динамічному моделюванні накопичення статистики атомних переміщень і утворення стабільних точкових дефектів за температур твердого тіла. Новим було також вирішення проблеми молекулярно-динамічного моделювання механізмів модифікації приповерхневої області твердого тіла в атомних каскадах.
Разом із професорами В. В. Стировим, В. П. Гранкіним та аспірантом Д. В. Гранкіним було експериментально виявлено й описано процеси коливального збудження іонами атомів твердого тіла з подальшою їхньою внаслідок акомодації енергії електронним каналом. Вперше показано, що збудження іонолюмінесценції може відбуватися внаслідок коливально-електронної релаксації високозбуждених в іонному ударі коливальних станів. Розроблено механізм збудження іонно-фотонної емісії низькоенергетичними іонами в наближенні молекулярно-дисоціативної моделі.
За досягнуті успіхи в підготовці спеціалістів А. І. Бажина в 1990 р. нагороджено почесною грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР.
У 2004–2008 рр. дослідження наукової школи були підтримані отриманням грантів від Українського науково-технічного центру з «Іонно-асистованого осадження тонкоплівкових покриттів та дослідження їхніх властивостей» і Фонду фундаментальних досліджень АН України з теми «Фізичні основи формування структури, складу і властивостей плівкових покриттів диборидів танталу і гафнію».
У результаті проведених теоретичних та експериментальних досліджень з осадження металевих тонких плівок у комбінації з одночасним іонним бомбардуванням іонами інертних або хімічно активних газів встановлено, що структура і склад покриттів, пористість, щільність, мікротвердість, коефіцієнт розпилення можна отримати в широкому діапазоні параметрів залежно від призначення покриття. За цими темами було отримано 2 авторські свідоцтва на винаходи і патент.
У 1993 р. А. І. Бажина обрано академіком Академії наук Вищої школи України за спеціальністю «Матеріалознавство», а в 2005 р. він став керівником відділення АН Вищої школи Донецького регіону.
На базі створеної у 2008 р. кафедри «Нанофізики» започатковано науковий напрям «Фулеритові і металофулеритові плівки». У результаті проведених досліджень структури і властивостей легованих фулеритів виготовлено полімер-фулеренові фотоелементи, отримано структури сонячної комірки.
У 2006 р. йому присвоєно звання заслуженого професора Донецького національного університету.
А. І. Бажин у 2000–2007 рр. був головою ДЕК у Запорізькому національному університеті, членом спеціалізованої Ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій у Донецькому фізико-технічному інституті АН України, членом Вченої ради Донецького національного університету, членом програмного комітету низки міжнародних конференцій.
А. І. Бажин опублікував 312 наукових праць, серед яких 8 авторських свідоцтв і патентів, 2 монографії, 8 навчальних посібників.
За науково-педагогічну діяльність нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР», знаком «Відмінник освіти України», «Изобретатель СССР», медаллю «Ветеран праці», бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, ювілейною медаллю Інституту атомної енергії ім. І. В Курчатова, Почесною грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.