Доктор філологічних наук з 2006 р., професор, відмінник освіти України (2017), дійсний член НТШ імені Шевченка (2015).
У 1980 році закінчила із відзнакою Донецький державний університет за спеціальністю «Українська мова і література», отримала диплом «Філолог. Викладач української мови і літератури». У Донецькому національному університеті імені Василя Стуса працює понад 36 років, із них понад 16 років – із 2007 р. на посаді професора, завідувача кафедри історії української літератури і фольклористики, з 2016 р. – завідувача кафедри теорії та історії української і світової літератури, з 2021 р. і дотепер – професора кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури.
В. А. Просалова – авторитетний літературознавець у царині теорії літератури, історії української літератури та літератури української діаспори, порівняльного літературознавства, автор 270 наукових праць: із них – 3 монографій («Текст у світі текстів Празької літературної школи», «Інтертекстуальність художнього тексту: текстотвірний і рецептивний аспекти», «Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури»); співавтор 2 виданих за кордоном колективних монографій «New development horizons of philological science» (2022, 2023); трьох навчальних посібників «Поезія Празької школи» (лист МОН України № 2 / 891 від 05.06.2000 р.), «Українська література міжвоєнних десятиліть в еміграції» (лист МОН України № 1.4/18Г-1199 від 28.05.2008 р.), «Інтертекстуальний аналіз: теорія і практика» (2019) для студентів вищих навчальних закладів; 1 статті – в наукометричній базі Web of Science, 17 – у закордонних виданнях Польщі, Чехії, Німеччини, Сербії, Швеції, Румунії, Італії та інших країн; більше 80 – у фахових наукових виданнях України; багатьох статей у науково-популярних виданнях. Має 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на наукові праці: № 3538 (07.02.2014), 53542 (07.02.2014).
У 2013 році В. А. Просалова була лауреатом обласного конкурсу «Книга Донбасу» за довідник «Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості», виданий за кошти Донецької облдержадміністрації. Видання було високо оцінене не лише вітчизняними вченими, а й науковцями Канади, Польщі, США, адже містило відомості про сподвижників українського слова, які плідно працювали далеко за межами материкової України. Як дослідниця художньої літератури української діаспори вона багато зробила для наукового осмислення та популяризації творчості наших співвітчизників: Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олени Теліги, Олега Ольжича, Емми Андієвської, Василя Гайворонського, Наталі Лівицької-Холодної та багатьох інших.
У 2010 р. навчальний посібник В. А. Просалової «Українська література міжвоєнних десятиліть в еміграції» та підготовлені нею хрестоматії «Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори», «Письменники української діаспори: донбаський вимір» були відзначені в конкурсі «Найкращий підручник і навчально-методичний посібник для студентів ДонНУ» в номінації «Гуманітарні науки».
Окремо слід відзначити теоретичне осмислення В.А. Просаловою проблем інтертекстуальності/ інтермедіальності, що лише починають активно розроблятися в українському літературознавстві. Дослідниця простежує засоби перекодування мистецького артефакту засобами словесного письменства та літературного твору іншими видами мистецтва; обґрунтовує постійне збагачення зображально-виражальних засобів художньої літератури як наслідку різноманітних творчих практик, міжмистецького діалогу в полікультурному просторі; узагальнює й оцінює розроблені в зарубіжній науці класифікації літературно-мистецьких зв’язків; активно впроваджує результати наукових досліджень у навчальний процес на лекційних і практичних заняттях із таких освітніх компонентів, як «Теорія літератури (ідеї, концепції, школи)», «Інтертекстуальний аналіз», «Історія української літератури». Вона засновниця наукової школи «Інтертекстуальність та інтерсуб’єктність у літературному творі», під її керівництвом успішно захищено 7 кандидатських дисертацій із актуальної для вітчизняного літературознавства проблематики.
Упродовж 2009-2019 років В.А. Просалова редагувала фаховий науковий збірник «Актуальні проблеми української літератури і фольклору», що входив до категорії Б; у 2012-2014 рр. була керівником фундаментальної держбюджетної НДР «Інтертекстуальність / інтерсуб’єктність: специфіка їх художньої реалізації у цілісності художнього твору» (№ держреєстрації 0111U000399), у 2018-2022 рр. – керівником ініціативної наукової теми «Поетика літературно-художнього твору: теоретична, онтологічна, функціональна, інтермедіальна» (№ держреєстрації 0018U0011041). У 2012-2014 рр. була експертом секції МОН України «Літературознавство, мовознавство та мистецтвознавство».
В.А. Просалова – член редколегії фахового наукового журналу «Studia Рolsko-Ukrainskie» (Республіка Польща), індексованого в CEJSH, CEEOL, PBN, POL-index, Index Copernicus, Arianta, ERIH PLUS.
За дорученням адміністрації Університету В.А. Просалова організовувала знакову для його історії подію: конференцію трудового колективу «Народе мій, до тебе я ще верну…» щодо надання Донецькому національному університету імені його випускника – Василя Стуса (ВОУНБ імені К. Тімірязєва, 2016). Вона багато зробила для вшанування пам’яті про Поета в університеті, створивши в Донецьку аудиторію Василя Стуса та зберігши архівні матеріали про період його навчання в педінституті, які частково були використані у впорядкованій книзі «З когорти великих: Василь Стус в історії університету» (2018). В.А. Просалова організовувала міжнародні і всеукраїнські конференції, була головою журі обласного конкурсу «Красномовна Донеччина», виступила з ініціативою про підтримку колективом Донецького національного університету імені Василя Стуса кандидатури української письменниці і малярки Емми Андієвської на здобуття Шевченківської премії (2017-2018), організовувала зустрічі студентів з українськими письменниками і громадськими діячами: Яром Славутичем, Еммою Андієвською, Марією Ревакович, Павлом Мовчаном, Романом Іваничуком, Євгеном Сверстюком, Іваном Драчем та багатьма іншими.
В. А. Просалова – учасниця багатьох міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів, які відбуваються в Україні та за її межами. Вона охоче ділиться знаннями, відчуваючи відповідальність за молоде покоління літературознавців. Чуйна, порядна людина, вчений та педагог, вона користується повагою колег і здобувачів освіти.
В.А. Просалова відзначена Грамотою Товариства «Україна–Світ» за розвиток співпраці з українцями за кордоном, Почесною грамотою МОН України за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність (2008); Нагрудним знаком «Відмінник освіти» (2017); Подяками МОН України за вагомий внесок у навчання творчої молоді, виховання у неї любові й шани до рідного слова (Наказ МОН № 327 від 04.04.2018; Наказ МОН № 622 від 13.05.2020); Грамотами Департаменту освіти і науки ВОДА (накази ДОН ОДА від 14.11.2018 р. № 55, Департаменту гуманітарної політики ВОДА від 01.02.2022 р. № 92), Подякою Наукового товариства імені Шевченка в Україні (2019) за вагомий особистий внесок у його розвиток.
Прагнення продовжувати і розвивати здобутки Донецької філологічної школи, активна участь у житті факультету та університету, багаторічна плідна наукова-педагогічна діяльність, сумлінне виконання своїх обов’язків – все це підтверджує вагомий внесок В.А. Просалової у розвиток літературознавчої науки в Україні та виховання молодих кадрів.