Обрати сторінку

Сенів Михайло Григорович

СЕНІВ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
(22.06.1945–03.05.2018)

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри романських мов, заслужений працівник освіти України

Народився 22 червня 1945 р. у селі Бовшів Галицького району Івано-Франківської області. У 1961 р. закінчив Задністрянську середню школу № 1 і вступив до Львівського державного університету ім. І. Франка (факультет іноземних мов, спеціальність «Класична філологія»). Укріпленню надзвичайної зацікавленості класичними мовами сприяли лекції талановитих українських вчених: доктора історичних і філологічних наук, професора Соломона Яковича Лур’є, всесвітньо відомого знавця грецької епіграфіки, а також доктора філологічних наук, професора Богдана Михайловича Задорожного, «патріарха української германістики».
У 1966 р. М. Г. Сенів закінчив університет, здобувши квалі­фікацію «Викладач німецької мови, філолог-класик». Із цього ж 1966 р. за направленням М. Г. Сенів почав працювати викла­дачем на кафедрі зарубіжної літератури факультету романо-германської філології Донецького державного університету.
З 1968 р. навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Шевченка під керівництвом доктора філо­логічних наук, професора А. О. Білецького. У 1972 р. Михайло Григорович блискуче захищає кандидатську дисертацію «Словотвір демінутивів в латинській мові різних періодів», в якій було прослідковано особливості словотвору латинських демінутивів від архаїчної доби до романського періоду.
З 1975 р. М. Г. Сенів працював доцентом кафедри роман­ської і класичної філології факультету романо-германської філології Донецького державного університету.
Талант філолога-класика продовжував відшліфовуватись і під час роботи над докторською дисертацією у Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова, на кафедрі класичної філології філологічного факультету (1989−1991 рр.).
Через політичну ситуацію на початку 90-х років нелегкою видалася доля докторської дисертації Михайла Григоровича. Результатом напруженої та надзвичайно скрупульозної роботи став захист у 1997 р. докторської дисертації зі спеціальності 10.02.15 «Загальне мовознавство» на тему «Система просторових і часових відношень (функціонально-семантичний аналіз на матеріалі латинської мови)» у Київ­ському державному університеті ім. Т. Шевченка. Науковим консультантом Михайла Григоровича став відомий вчений, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології С. В. Сем­чинський. Робота була прийнята до захисту без зауважень і, на думку опонентів, стала подією в українському мовознавстві.
З 1997 р. М. Г. Сеніва було призначено завідувачем кафедри світової літератури і класичної філології, яку він очолював протягом 17 років. Водночас М. Г. Сенів був заступником декана факультету романо-германської філології з наукової та методичної роботи. Результатом його копіткої праці було заснування на факультеті фахових наукових видань – «Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах», «Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання», впровадження проведення щорічної наукової конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур», а також студентської наукової конференції та ін. З 2014 р. М. Г. Сенів очолює кафедру романських мов факультету іноземних мов Донецького національного університету імені Василя Стуса.
У 2001 р. М. Г. Сеніву було присуджено вчене звання професора. Цього ж року за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність М. Г. Сенів був нагороджений знаком «Відмінник освіти України».
У 2013 р. М. Г. Сеніву було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України».
Відомий крилатий вислів Nulla dies sine linea «Жодного дня без рядка» точно розкриває творче кредо цього талановитого науковця. Його науковий доробок є дуже ґрунтовним (монографії, словники, наукові статті, присвячені дослідженню класичних мов, рецензії, навчальні посібники тощо) і надзвичайно важливим для розвитку сучасної науки, зокрема у галузі дослідження класичних мов.
М. Г. Сенів є автором 2 монографій. У монографії «Функціонально-семантичний аналіз системи просторових і часових відношень» (1997 р.) учений робить висновок, що у латинській мові, як і в індоєвропейських мовах, просторові і темпоральні координати утворюють своєрідні структури, що релевантні для цієї мови. Вивчення таких структур становить значний інтерес для досліджень у галузі теорії та історії мови і з погляду побудови лексико-семантичних універсалій. Про­ведений детальний аналіз (компонентний, дистрибу­тивний, із використанням когнітивної теорії і теорії поля) визначального іменника і означуваного слова (дієслова) в рамках приймен­никової конструкції уможливив виділення лексико-семантич­них груп повнозначних слів, що співвідносяться з тим або іншим значенням прийменника. Встановлено, що лексико-семантичні групи іменникового типу (просторові, темпоральні) і дієслів­ного типу (дієслова руху і дієслова просторової локалізації) вирізняються наявністю у них певної моделі загальної архітек­тоніки. Дослідник робить важливий висновок, що лексико-семантичні групи у латинській мові мають складну польову структуру. У них виразно виділяються ядерні і периферійні зони. Ідентифікація одиниць у межах лексико-семантичної групи здійснюється на основі ядерних сем, що входять до складу усіх її конституентів.
У монографії «Прийменник у класичних мовах» (2005 р.) розглядається питання походження й еволюції прийменників у класичних мовах, аналізуються особливості вживання прийменникових конструкцій і роль службового слова в їх організації. Досліджуються лексико-семантичні групи імен­ників, дієслів руху і дієслів просторової локалізації, що вживаються в адвербіальних словосполученнях.
М. Г. Сенів автор понад 170 наукових праць, присвячених дослідженню словотвору, синтаксису, лексичних систем ла­тин­ської, грецької, а також германських, романських і слов’янських мов, опублікованих у наукових фахових видан­нях України і провідних зарубіжних наукових виданнях.
Професор М. Г. Сенів ретельно слідкує за розвитком сучасної науки. Йому належать 6 рецензій на монографії: Ш. Р. Басирова «Типологія дієслів із рефлексивним комплек­сом в індоєвропейських мовах» (2004 р.); О. І. Іліаді «Слов’ян­ські мовні релікти в топонімії Балкан» (2008 р.); Олега Кожушного, прот. «Препобний Роман Солодкоспівець і візантійська гімнографія III–VIII ст.» (2010 р.); І. Макар «Лонг і його роман “Дафніс і Хлояˮ» (2011 р.); С. М. Лучканина «Загальномовознавчі теорії в історії української та румунської лінгвістики (зіставно-діахронічне дослідження)» (2013 р.); Г. М. Воскобойник-Шпинта «Латиномовна ентомологічна номенклатура: структурно-семантичний аспект» (2014 р.).
М. Г. Сенів – автор 60 підручників, навчальних посібників з латинської та старогрецької мов для студентів різних факультетів і спеціальностей (філологія, історія, право, біологія, медицина та ін.), зокрема: «Porta antiqua: підручник з латинської мови для учнів гуманітарних коледжів, ліцеїв, гімназій» (1994 р.), «Латинська мова: підручник для біоло­гічних факультетів університетів» (2003 р.), «Латинська мова» (підручник для студентів гуманітарних факультетів) (2009 р.), «Lingua Latina et ius Romanum: навчальний посібник (для студентів економіко-правового факультету) (2009 р.), «Lingua Latina. Практичний курс латинської мови» (2011 р.), Latina Clarescens: латинська мова у схемах, вправах і таблицях» (2015 р.) та ін.
Михайло Григорович виступив опонентом на понад 50-ти захистах кандидатських і докторських дисертацій. Така велика кількість опонувань є цілком зрозумілою: у Михайла Григо­ровича надзвичайно серйозний, ґрунтовний і скрупульозний підхід до прочитання наукових робіт.
Під його керівництвом успішно захистилося 18 кандидатів наук і 1 доктор наук, які працюють у різних українських і зарубіжних університетах.
Показовим є те, що науковці, які захистилися під керівництвом професора М. Г. Сеніва, надзвичайно цінуються і є відомими далеко за межами України.
М. Г. Сенів був головним редактором фахового збірника наукових праць «Типологія мовних значень у діахронічному і зіставному аспектах», а також членом редколегії збірників: «Лінгвістичні студії», «Studia Germanica et Romanica: Іно­земні мови. Зарубіжна література. Методика викладання», «Восточно-Украинский лингвистический сборник», «Вісник Донецького національного університету» (Донецький національний універ­ситет), «Studia Linguistica» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), «Романо-слов’янський дискурс» (Чернівецький національний університет ім. Федьковича), «Іноземна філоло­гія» (Львівський національний університет ім. І. Франка) та ін.
Професор М. Г. Сенів брав участь у роботі спеціалізованих вчених рад у Донецькому національному університеті (спеціальності 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство; 10.02.15 – загальне мовознавство, 10.02.04 – германські мови, 10.02.01 – українська мова). З 2014 р. бере участь у роботі спеціалізованої вченої ради К 26.001.49 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови) / 13.00.02 – теорія та методика навчання (класичні мови).
Професор М. Г. Сенів керує комплексною науковою темою «Типологічні та зіставні дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов’янських мов (синхронно-діахронний аспект)», яка розробляється на факультеті іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса.
Викладав теоретичні курси, зокрема «Вступ до романської філології», «Типологія мов», «Історія лінгвістичних вчень», «Методологія та організація наукових досліджень» та ін.
Учні М. Г. Сеніва неодноразово були нагороджені грамо­тами за найкращі доповіді на наукових конференціях різних рівнів.
Професіоналізм, академізм, надзвичайна працелюбність, інтелігентність, порядність, доброта – визначальні риси, які характеризують Михайла Григоровича Сеніва. Це підтверджують його учні, колеги.
Логічним результатом копіткої наукової і педагогічної роботи професора М. Г. Сеніва стало присвоєння йому у 2015 р. звання «Почесний професор Донецького національ­ного університету».